Не лише «Nouveau»

Божоле нового врожаю прибуло, а отже третій тиждень листопада закінчувався, як завжди, напрочуд кумедно й весело. І хоч скільки б критики не «лилося» на адресу Нуво, мільйони людей по всьому світу знову і знову з відчайдушністю і задоволенням віддавали себе молодому вину.

Але перші емоції сезону Божоле вже позаду, тож запрошуємо Вас поглянути на тему із більш спокійної точки зору. Адже Божоле – це не лише Нуво з його прославленими маркетингом і веселощами. Найбільша і найпівденніша провінція Бургундії - це 12 аппелласьйонів, понад 22 тисячі гектарів виноградників і близько 3000 помість, є скупий, прозаїчний бізнес, але вистачає і романтиків, котрі всерйоз вірять, що колись місцеві вина ще заявлять про себе в повний голос у контексті змісту і якості. Середній масштаб маєтку в регіоні Божоле – 5-10 гектарів, зрозуміло, в таких умовах більшість виноробів на самостійність і повноцінне виробництво не претендують - на життя заробляють продаючи виноград великому бізнесу. Загалом, лише п’яту частину Божоле бутилюють у помістях, основна ж доля місцевого вина зосереджена в руках кооперативів і негоціантів.

Головний сорт винограду для провінції – Гаме, відомий своїм простим і навіть трохи легковажним характером. По суті, більше ніде у світі його і не прийняли за свого, але в Божоле він, як то кажуть – «король і бог». Тут йому і достатньо тепло, і є що повибирати серед ґрунтів, і рельєфи до «настрою». Щодо інших бургундських сортів, то Піно Нуар, скажімо, цими землями фактично погребував, а от із Шардоне тут роблять трішки екзотичного Beaujolais Blanc.

Виноробство в Божоле – це синтез класичного бургундського методу із вуглекислотною мацерацією, - йдеться у «Великому винному довідникові» Хью Джонсона. Технічні особливості він деталізує наступним чином:

«Весь фокус полягає у тому, що бродильний чан заповнюють цілими гронами, з гребенями та ін.., причому ягоди давлять і пошкоджують якомога менше. Нижні грона тиснуться під вагою верхніх, що й ініціює звичайну ферментацію за участю наявних у винограді натуральних дріжджів. CO2, що виділяється при цьому(за необхідності його додають спеціально),захищає від впливу повітря верхні, не роздавлені шари винограду. Ягоди повільно починають «їсти» самі себе, при цьому значна їх частина лопається. Після 6-7 днів спонтанної ферментації чан приблизно на третину заповнюється соком, що називається «самотік». Цей сік зливають, а тверду масу тиснуть під пресом, для того, аби отримати решту соку. Потому обидва продукти змішують, і ферментація продовжується до її природного завершення…»

Пропорції, терміни і інші нюанси різнитимуться залежно від пріоритетів винороба і класу Божоле. Так от, окрім завжди молодого Нуво, в провінції з’являються на світ також і ряд схожих за характером, але досконаліших у деталях вин.

Beaujolais-Villages. 38 комун на півночі провінції мають у розпорядженні дещо цікавіший терруар(порівняно із південною частиною, де виробляють переважну більшість найпростішого Божоле), пагорби тут крутіші, гранітна основа вкрита піщаними ґрунтами, а це на практиці – більше тепла для Гаме. Таким чином виноград дозріває ліпше, даючи на виході якісніші і виразніші вина. Коштує таке Божоле теж досить недорого, але перевага над масовим Нуво напрочуд відчутна. Щоб досягти максимуму Beaujolais-Villages потрібно приблизно рік часу, і ще приблизно рік воно зможе триматися в найкращому тонусі.

10 найцікавіших зон Beaujolais-Villages удостоєні окремого статусу - Beaujolais Crus. Та ж гранітна основа з піщаними, кам’янистими чи сланцевими ґрунтами надихають Гаме просто таки унікальними глибиною та округлістю. Найкращі Crus чекають свого часу у чанах або діжках, як мінімум, до весни, далі «перебираються» у пляшку, де потребують ще від 6 місяців до 6 років для розвитку індивідуальності. Діапазон стилів достатньо широкий, починаючи із ароматних та свіжих, досконалих у своїй молодості і аж до складних терруарних вин, що у них хіба що зовсім віддалено можна розгледіти зв’язок із впізнаваним Нуво.

Аппелласьйон Brouilly – найбільший серед усіх Cru Beaujolais, але далеко не найстабільніший. Найпоширеніша характеристика щодо цих вин – «типові». Côte de Brouilly порівняно будуть більш глибокими і складними. Morgon і Moulin-à-vent найсильніші і найвиразніші вина регіону. Можуть розвиватися навіть протягом 10 років, «задивляючись» у бік серйозної Бургундії. Chiroubles і Saint-Amour – витончені і м’які, ідеал балансу в Cru Beaujolais. В свою чергу вина Fleurie, напевно, найпопулярніші серед Crus, запам’ятовуються своєю підкресленою фруктовістю і шовковистістю. Chénas, Julienas і Regnie - середняки.

Підсумовуючи, потрібно сказати, Божоле – одне із найуніверсальніших вин сучасності, воно може бути простим, але при цьому – дивовижно різним, може весело п’янити, але в доброму своєму втіленні стане і хорошим супроводом до їжі, починаючи із сиру і завершуючи навіть стравами із дичини; без навантаження для гаманця Ви можете з четверга до неділі святкувати з ним початок сезону молодих вин, але так-само не витрачаючи зайвого, можете знайти в ньому і серйозного «співрозмовника», і навіть претендента у погріб.

Різні емоції і стилі Божоле у Wine Time представлені винами «Loron and Fils». Шість поколінь досвіду на землях Бургундії перетворили маленьку виноробну мрію Жан-Марі Лорона у велику сімейну компанію. Із року в рік вони не перестають дивувати своїм молодим Божоле, паралельним курсом "виховуючи" й випускаючи у світ і більш складні характери в рамках Cru Beaujolais.

Автор: Сергій Шалайко