4 стилі із Греції

Нинішній місяць у WineTime присвячений Балканам і Середземномор’ю, а значить вже традиційно на Вас чекають спеціальні ціни і цікаві тематичні добірки. В тому числі й у текстовому форматі. Цього разу запрошуємо на автохтонні сорти у Грецію.

Про Грецію у рамках WineTime розмовляємо вже не вперше. І абсолютно точно до цієї теми ще неодноразово повертатимемось. Непізнаних смаків і простору для нових вражень тут більш ніж достатньо. Причому на сьогодні вже не потрібно певні незавершені характеристики місцевих вин компенсувати масивними фрагментами з історії, де вклад Греції, звісно ж, беззаперечний. Протягом останніх десятиліть греки впевнено демонструють, що хочуть і можуть писати нову виноробну історію. Так, сотні оригінальних сортів – це красиво і ефектно в теорії, але серед них потрібно було відшукати найбільш переконливі і знакові, аби спробувати продемонструвати світу, що все це може бути не лише цікаво, але і по-справжньому смачно.

І їм це вдалось.

Серед сортів-символів нової грецької епохи - Асіртіко, Мосхофілеро, Агіоргітіко і Ксиномавро. Отримавши належний підхід на виноградниках і виноробні, кожен із сортів просто таки вражаюче розкрився.

Асіртіко

Асіртіко вже понад 3500 тисячі років на службі у греків. За цей час він по праву відстояв для себе статус одного із найоригінальніших білих сортів не лише в Греції, але і у світі в цілому. Батьківщина Асіртіко – міфічної атмосфери острів Санторін, що у серці Егейського моря. М’які середземноморські зими і гаряче літо, відчайдушні місцеві вітри і специфічні вулканічні ґрунти давно стали рідними для цього сорту, назавжди закарбувавшись у його характері хорошим балансом мінеральності, кислотності і навіть певної пряності. Старі лози далекі від рекордів врожайності, але у кожному подиху й кожному ковтку вина і справді дивовижно проявляється терруар, що йому Асіртіко безкінечно вірний.

Словом, справді оригінальний і напрочуд питкий сорт, що може стати справжнім відкриттям за крок до теплого сезону.

Мосхофілеро

Ще один із білих грецьких сортів, котрий неодмінно потрібно відзначити – Мосхофілеро. На відміну від Асіртіко, тут буде трішки менше фруктів в ароматиці, але більше екзотичних квітів. Характер сорту настільки яскравий і насичений, що порою його навіть порівнюють із Мускатом і Трамінером. Хоча, до прикладу, в смаку тенденційно Мосхофілеро порадує якісною відмінністю від перелічених вище сортів, маючи в запасі на порядок більше свіжості. Найкращі результати Мосхофілеро демонструє на високогірному плато Мантінія, що майже у самому серці півострова Пелопоннес.

Ксиномавро

Ксиномавро, мабуть, найбільш складний і загадковий серед усіх червоних грецьких сортів сучасності. Це той випадок, коли виробники наперед попереджають – легкої «прогулянки» із цим сортом годі й сподіватися. Це, швидше, гарна ідея для шанувальників Піно Нуарів, Неббіоло і компанії. Ксиномавро апелюватиме до уяви, забиратиме максимум уваги на себе, заставить сумніватися, порівнювати, шукати. але для тих, кому подібні характери до душі – це буде неповторна подорож на територію напівтонів.

І рівень кислотності, і запас танінів приємно здивують шанувальників цього напрямку у вині.

Агіоргітіко

Ну а вина із Агіоргітіко – відмінний варіант для усіх прихильників повнотілої і яскравої червоної класики. У грецькій інтерпретації. Причому Агіоргітіко однаково переконливий, як у бюджетних варіаціях, так і у винах, що претендують на тривалу дуель із часом. До речі, греки вірять, що вина із Агіоргітіко – найдревніші у світі. Словом, у випадку із цим сортом, Вас чекає не лише кілька рівнів приємних ароматичних і смакових несподіванок, але і цілий ряд різноманітних легенд та історій: від божественних інтриг до символічних подвигів Геракла.

Важлива особливість перелічених сортів - їх виняткова гастрономічність, - наголошують експерти.

Константінос Лазаракіс

«Греки не будуть пити вино без закусок, а про обід чи вечерю без келиха вина не може бути й мови. Багато сучасних вин з певних країн є блокбастерами і «їжею» самі по собі. Це може вразити при першому ковтку, але допити другий келих такого вина стає проблематично… Взаємодія між їжею та вином за формулою 1+1 = 3 для грецьких вин аксіома. Нові вина Греції вписуються в цю концепцію завдяки своїй елегантності, текстурі, свіжості, складному і глибокому, але ніколи не перенасиченому смаку. Для вина першорядної важливості набуває його гастрономічність, помірний градус і легкість пиття, і саме так греки уявляють собі хороше вино вже протягом століть.»

Біссо Атанасов

«На більш ніж 1000 грецьких населених островах колись було виноробство, десь на третині з них воно збереглося до цих пір. І це одна з найбільш маловивчених сторін нових вин Греції. Країна також рясніє різними ґрунтами, кліматичними зонами і рельєфом, дуже багато місць, де лози ростуть до цих пір на власних коренях - це вулканічний острів Санторин, Аміндеон на півночі, Катаколон на Пелопоннесі, острів Парос і багато де ще - в Європі точно такого більше ніде немає. А ще в Греції є більше білого вина, ніж червоного, бо спекотно і є багато риби. Для любителів більш ароматних і невигадливих легких вин в Греції є мосхофілеро, основний сорт апеласьйона Мандіно DOP. А для тих, хто любить вина серйозніші, з хребтом і потенціалом до витримки є асіртіко з острова (і апеласьйону) Санторіні DOP. До молодої ягнятини, в Греції є ніжний і свіжоягідний айоргітіко з Пелопоннеса (апеласьйону Немея DOP), а до тушкованої кілька годин в горшку баранини з картоплею і лимоном в Греції є потужний, кислотний і до болю серйозний ксіномавро з півночі країни (апеласьйону Науса, Аміндеон, Гуменісса і Рапсані DOP). Зрештою, в Греції знайдеться вино і свій сорт під практично будь-яку їжу».

Текст: Сергій Шалайко