Borgo Conventi

27.10.2014

Десятки століть історії, наче павутиною, вкрили винний світ всілякими писаними і неписаними правилами, законами, класифікаціями і рейтингами, що апріорі мали б спрощувати життя винолюбів, але на практиці подекуди неабияк усе ускладнюють і перевантажують, лишаючи післясмак ілюзії замість вибору. Та вибір, звісно ж, є…

Міркування про вибір в контексті «Borgo Conventi» не випадкові. Адже в даному випадку не йдеться про найлегендарніший чи найпопулярніший виноробний регіон Італії, немає істерії з приводу любові й особливого статусу від критиків, і кожен клаптик землі тут необов’язково DOCG, і Вас не «гіпнотизують» тисячолітніми легендами, і навіть жодного короля чи імператора не було серед засновників. «Borgo Conventi» - це вибір, вибір не переповнений стереотипами і кліше, не очевидний, не зроблений кимось за Вас.

Можна знову і знову за звичкою зупинитися на Тоскані, П’ємонті, Бордо, Бургундії і т.д., можна слухняно і за правилами пити білі й рожеві вина влітку, зимою – червоні й кріплені, у Новий рік – ігристі, а коли зле на душі, йти по коньяк чи віскі. Все це легко, логічно, сотні раз перевірено нами і до нас, але до нескінченності скучно й прогнозовано. Адже у емоцій свої закони, і Совіньйон Блан, до прикладу, раптом серед осені може виявитись ще й яким актуальним, а скромний Скіоппеттіно – настільки душевним, що і пригадувати не захочеться про більш маститих і знаних…

Дегустація «Borgo Conventi» вкотре нагадала про незбагненність масштабів виноробного світу, неосяжність простору для пошуків і необов’язковість авторитетів, хоч скільки б часто нас з Вами не переконували у протилежному.

Користуючись нагодою, ми записали невеличке інтерв’ю із управляючим «Borgo Conventi» - Паоло Корсо. За 25 років роботи Паоло виріс на виноробні із різноробочого у керівника, - уявіть собі шлях! Маючи освіту енолога, але не маючи досвіду, одразу ж за кілька днів після завершення навчання він отримав шанс працювати безпосередньо на виноробні (друг його батька саме розпочинав будівництво), але даючи добро, свою мрію Паоло зголосився будувати у найбуквальншому із сенсів. Слідом за будівництвом розпочалась робота на виноградниках, збір перших врожаїв, потім поступово почав долучатися до роботи всередині виноробні, словом, отак от, крок за кроком Паоло пройшов із «Borgo Conventi» дивовижний шлях, отримавши у підсумку право управляти виноробнею.

«Засновник виноробні – дуже цікава людина. Він досить довго працював на велику фріуланську компанію, відповідав за агросектор, досяг у тому серйозних успіхів, але наситившись масштабами, зрозумів, що хоче займатися чимось меншим і своїм. Цим своїм проектом і стала виноробня «Borgo Conventi». Спочатку усе було справді скромно, об’єм виробництва невеличкий – якраз так, щоб мати змогу працювати якісно, неспішно і в своє задоволення. Але ж, ясна річ, апетит з’являється в процесі: виноробня напрочуд успішно розвивалась і зростала, аж поки в якийсь момент не нагадав про себе характер власника. Втіливши свою мрію, він знову захотів змін, тож вирішив продати виноробню і переїхати до Бразилії, де планував розпочати новий бізнес…»

Таким чином в 2002 році «Borgo Conventi» викупила сім’я Фолонарі, до слова, досить відома у італійських винних колах. Як вже було сказано, попередній власник збирався в Бразилію, а в Фолонарі якраз назрівала угода з «Constellation Brands» щодо продажу «Ruffino». Виноробня «Borgo Conventi» мала стати продовженням їх винної філософії. Знайшовши тут тотожні цінності і світогляд, Фолонарі принципово нічого не змінювали, хоча окремі нюанси та деталі таки допрацювали з позицій досвіду та інвестицій.

«З приходом Фолонарі кардинально нічого не змінилося, хоча можливостей, звісно, стало більше. Виноробня отримала змогу ще інтенсивніше розвиватися і в плані технологій, і в плані нових виноградників, і в плані ринкової стратегії. Впродовж тривалого часу ми насамперед орієнтувалися на місцевого споживача, Фолонарі ж окреслили і певні міжнародні орієнтири, відповідно постало завдання відшукати свого роду точки дотику і компромісу щодо смаків та стилів....»

Маючи відповідний досвід на ринку, Фолонарі досить швидко і якісно налагодили експорт. Поступово вина «Borgo Conventi» стали з’являтися у ресторанах, кафе, спеціалізованих магазинах і в приватних колекціях по всьому світу - на контрасті з великими, легендарними, але не завжди переконливими, вони напрочуд легко і успішно знаходять свого споживача. Паоло Корсо очолив виноробню ще за часів попереднього власника, ну а з приходом Фолонарі разом із можливостями додалося ще і нових обов’язків, тож пліч-о-пліч зі своїм винами він і сам останнім часом активно опановує експорт. «Borgo Conventi», - відзначає Паоло , - це вже справа життя, дітище, що протягом 25 років незмінно тримає в тонусі. До слова, на відміну від попереднього власника, зупинятися Паоло не збирається.

«Завжди є простір для розвитку. Ідеального вина не існує, але прагнути ідеалу корисно. Суть, як на мене – це пошук балансу і виваженості у вині. На жаль, в погоні за високими балами, винороби часто занадто захоплюються дещо іншим - насиченістю і концентрацією своїх вин. Так, це безвідмовно працює в плані рейтингів, але як пити ці вина, скільки чекати, допоки вони дозріють і розкриються? Та і скільки людей готові чекати?

І що отримуємо у підсумку? Люди приходять у ресторан, замовляють пляшку такого вина, випивають по бокалу, і на тому все. Такі вина занадто важкі, щоб «розміняти» з ними вечір. Тому десь, можливо, жертвуючи рейтингами, ми все таки прагнемо створювати більш витончені і питкі вина, котрі Ви полюбите за їх суть, а не схвальну критику від когось…»

Загадковий Фріулано, розкішна Ріболла Джалла, фантастичний Совіньйон Блан, витончений Каберне Фран, харизматичний Скіоппеттіно і, хочеться сказати – ідеальне Мерло. Це той випадок коли вина абсолютно підтверджують сказане про цінності і філософію. Винороби зазвичай не люблять виділяти кращих і гірших, фаворитів і аутсайдерів, та будучи дещо обмеженими в часі, щоб порозмовляти про кожен із сортів, ми все таки попросили Паоло назвати двох лідерів за його особистим неписаним рейтингом. Зрозуміло, питанню наш гість не дуже зрадів, адже про такі речі правильніше говорити в контексті, та все ж відповів, виокремивши Совіньйон Блан та Мерло. Що ж до традиційного запитання WT про інтелектуальні поєднання, Паоло порекомендував наступне:

«Якщо це якийсь легкий і ненав’язливий твір, я б радив обрати щось із зони Isonzo, якщо ж йдеться про поєднання із більш серйозним фільмом чи книгою, доречнішими і гармонійнішими будуть вина із Collio…»

Текст: Сергій Шалайко
Переклад: Віталій Ковач

Вина Borgo Conventi: